Педру I (імператор Бразилії)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Педру I.
Педру I (IV)
Педру I (IV)
Імператор Бразилії
11 березня 1826 — 24 вересня 1834
Коронація: 1 грудня 1822
Попередник: Жуан I
Наступник: Педро II
Король Португалії
10 березня 1826 — 2 травня 1826
Попередник: Жуан VI
Наступник: Марія II
 
Народження: 12 жовтня 1798(1798-10-12)[1][2][…]
палац Келуш, Queluz e Belasd, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія або Queluzd, Келуш, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія[4]
Смерть: 24 вересня 1834(1834-09-24)[1][2][…] (35 років)
палац Келуш, Queluz e Belasd, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія або Queluzd, Келуш, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія[4]
Причина смерті: туберкульоз
Поховання: Пам'ятник Іпіранзі
Країна: Португальське королівство і Бразильська імперія
Релігія: католик
Рід: Браганська
Батько: Жуан VI
Мати: Карлота Жоакіна Іспанська
Шлюб: Марія Леопольдіна Австрійська
Діти: Марія II, Infante Miguel of Portugald, Prince João Carlos, Prince of Beirad, Жануарія Бразильська, Princess Paula of Brazild, Франсішка Бразильська, Педру II, Марія Амелія Бразильська, Ізабелла Марія Бразильська, Rodrigo Delfim Pereirad, Maria Isabel de Alcântara Brasileirad, Pedro de Alcántara Brasileirod, Maria Isabel de Alcântara, Countess of Iguaçud і Pedro de Alcántara Brasileirod
Автограф:
Нагороди:  —

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Педру I (порт. Pedro I; 12 жовтня 1798(17981012) — 24 вересня 1834) — імператор Бразилії (1822—1831), регент (1822). Король Португалії як Педру IV (порт. Pedro IV (1826—1828); регент при своїй дочці Марії з 3 березня до 3 липня 1828 та з 15 березня 1830 до 20 вересня 1834 року). Представник Браганського дому. Був масоном, прихильником лібералізму і антиклерикалізму. Невдовзі після смерті батька Жуана VI передав престол дочці Марії II. Здобув перемогу в громадянській війні з мігелістами у Португалії (1828—1834). Розпустив релігійні ордени на теренах Португалії та колоній (1834). Прізвиська — Визволи́тель (порт. o Libertador), король-солдат (порт. Rei Soldado).

Імена

  • Пе́дру I (порт. Pedro I) — у португальських джерелах як імператор Бразилії.
  • Пе́дру IV (порт. Pedro IV) — у португальських джерелах як король Португалії.
  • Пе́дру IV Брага́нський (порт. Pedro IV de Bragança) — за назвою династії.
  • Пе́дру I Брази́льський (порт. Pedro IV do Brasil) — за назвою країни.
  • Пе́дру Визволи́тель (порт. Pedro, o Libertador) — за прізвиськом.
  • Пе́дру IV Португа́льський (порт. Pedro IV de Portugal) — за назвою країни.
  • Петро́ I, або Петро́ IV (лат. Petrus I, Petrus IV) — у латинських джерелах.
  • Пе́дро I, або Пе́дро IV (ісп. Pedro I, Pedro IV) — в іспанських джерелах.

Родина

Народився 12 жовтня 1798 року в Лісабоні. Син португальського короля Жуана VI Клемента та іспанської інфанти Шарлоти Жоакіни. Ім'я при народженні — Педру ді Алкантара Франсішку Антоніу Жуан Карлуш Шав'єр де Паула Мігел Рафаел Жоакім Жозе Гонзага Пашкуал Кіпріану Серафим де Браганса і Бурбон (Pedro de Alcântara Francisco António João Carlos Xavier de Paula Miguel Rafael Joaquim José Gonzaga Pascoal Cipriano Serafim de Bragança e Bourbon).

З 1817 року був одружений з Австрійською ерцгерцогинею Марією Леопольдіною (1797—1826), дочкою імператора Франца II. У них народились семеро дітей, з яких вижили:

  • Марія (1819—1853), королева Португалії Марія II,
  • Жануарія (1822—1901), 1844 року вийшла заміж за Людовіка, принца Обох Сицилій,
  • Франсішка (1824—1898), 1843 року вийшла заміж за Франсуа Орлеанського, принца де Жуанвіль,
  • Педру II (імператор Бразилії) (1825—1891), імператор Бразилії.

З 1829 року був одружений з Амелією (1812—1873), дочкою герцога Лейхтенберзького Євгенія Богарне. Подружжя мало одну дочку Марію Амелію (1831—1853).

Правління

1808 року втік від французьких військ разом із батьком королем Жуаном VI Клементом до Бразилії. З цією країною була пов'язана уся його подальша доля. У 1820 року, після революцій в Іспанії та Португалії, в Бразилії, як і у всій Латинській Америці, почались сильні заворушення. Серед офіцерів та жителів Ріо-де-Жанейро було багато прибічників незалежності. Педру співчував їхнім планам, тож у його особі вони вбачали свого вождя. 1821 року Жуан VI повернувся до Європи, залишивши принца замість себе керувати колоніями. У лютому 1822 Педру скликав дорадчі збори й доручив їм розробити конституцію для Бразилії. У червні він зібрав Установчі збори та звернувся до бразильців із закликом до звільнення. При цьому він висунув лозунг: «Незалежність чи смерть!».

12 жовтня 1822 року Педру був проголошений мешканцями Ріо-де-Жанейро першим імператором Бразилії, а 1 грудня відбулась церемонія коронації.

До кінця 1823 року владу нового імператора визнали усі провінції Бразилії, включаючи північні, які давно мріяли про створення власної держави. 1825 року король Жуан визнав незалежність Бразилії.

Після цього поведінка Педру змінилась. Імператор ігнорував палату депутатів, призначав та звільняв міністрів на власний розсуд і взагалі поводив себе, як абсолютний монарх. Придушував республіканський рух, заохочував проникнення англійського капіталу.

29 серпня 1825 року, за посередництва Великої Британії, в Ріо-де-Жанейро було підписано португальсько-бразильську мирну угоду договір між Королівством Португалія і самопроголошеною Бразильської імперією, чим формально завершено португальско-бразильську війну.

Жуан VI залишався королем Португалії і отримав титул імператора Бразилії — «Його Імператорська і Найчесніша Величність» до своєї смерті 26 березня 1826 році. Таким чином він став сувереном двох держав Бразилії та Португалії, першої як імператора, а другої як король, що символізувало особистий династичний союз двох португальськомовних країн. Він визнав Педру своїм спадкоємцем. Саме в цей час надійшла звістка про смерть Жуана в Португалії. Престол перейшов до Педру як до старшого сина.

Педру, який під час португальсько-бразильської війни вже був проголошений імператором Бразилії, також почав використовувати титул «Його Імператорська і Найчесніша Величність» після смерті батька.

Відречення короля-імператора Петру від португальського престолу 1826 року на користь його старшої доньки тодішньої імператорської принцеси Бразилії та принцеси де Бейра, майбутньої королеви Марії II, і народження імператорського принца Бразилії Педро ІІ, який негайно він став спадкоємцем бразильського престолу, а пізніше імператором Бразилії поклав край особистому союзу двох корон, що призвело до того, що титул перестав вживатись.

Очікувалось, що він відмовиться від нього на користь свого молодшого брата Мігеля. Проте Педру почав діяти в інший спосіб. У березні 1828 року він зрікся португальської корони на користь своєї дочки Марії, якій на той момент було лише сім років. Щоб примирити всі партії, він обручив її з братом Мігелем. Але події розвивались зовсім не так, як того хотів Педру — 1828 року Мігель здійснив переворот і проголосив себе королем. Марія, так і не вступивши у свої права, мала тікати з країни. Тоді в Португалії визначились дві партії: консерватори — за Мігеля, а ліберали — за Марію. Останніх очолив Педру. Проте тільки у травні 1834 після низки поразок і вступу іспанських військ до Португалії Мігель зрікся престолу та відплив до Генуї. У серпні Марію проголосили королевою, а Педру — регентом.

Втратив Педру I і бразильський престол. Прибічники незалежності Бразилії з підозрою ставились до бажання Педру брати участь в португальських подіях. Боялись, аби він, ставши королем Португалії, не об'єднав знову обидві держави. 1830 року в провінції Мінас-Жерайс почалось повстання, яке потім перекинулось до столиці. Через це Педру I 7 квітня 1831 року був змушений зректись престолу на користь свого малолітнього сина Педру. За кілька днів він виїхав до Європи.

1834 року після перемоги у Ліберальних війнах розпустив релігійні ордени на теренах Португалії та колоній.

Творчість

Петро I також був композитором, учнем Португала, Нуньєса Гарсії та Нейкомма. Серед його творів: «Credo» для солістів, хору й оркестру, увертюра «Te Deum», численні марші, а також Гімн незалежності Бразилії, який за часів правління Педру I був державним гімном.

Титули і звання

  • Imperador Constitucional e Defensor Perpétuo do Império do Brasil (Конституційний імператор та вічний захисник Бразильської імперії)
  • 1826 р. — «Sua Majestade Imperial e Fidelíssima» («Його Імператорська і Найчесніша Величність»).

Сім'я

Докладніше: Браганський дім

Генеалогія

Жуан V
 
Марія Анна Австрійська
 
 
 
 
 
Філіп V
 
Єлизавета Фарнезе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Педру III
 
Жозе I
 
 
 
Маріанна Вікторія ІспанськаКарл III
 
Марія Амалія СаксонськаФіліп Пармський
 
Марія Луїза Французька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія І
 
 
 
 
 
 
Карл IV
 
 
 
 
 
Марія Луїза Пармська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жуан VI
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карлота Хоакіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Педру I

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118983318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  3. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
    d:Track:Q174d:Track:Q10304263d:Track:Q41599984
  4. а б Musica Brasilis Project
    d:Track:Q25427665

Джерела

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
  • Педро I, император бразильский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)
  • Історія Португалії [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Історія Бразилії [Архівовано 12 лютого 2012 у WebCite] (англ.)

Посилання

  • Імператор Бразилії Педру I (рос.)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
International Music Score Library Project · MusicBrainz · Europeana · Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa · Національна портретна галерея (Лондон) · Національний музей Швеції
Генеалогія та некрополістика
Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · braganca;oc=1 Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Література та бібліографія
Index Theologicus · Lord Byron and his Times · Open Library · Бібліографія історії чеських земель · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса
Тематичні сайти
Edition humboldt digital · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Enciclopédia Itaú Cultural · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання
Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · Swedish Open Cultural Heritage
Нормативний контроль
BAV: ADV11054629 · BLBNB: 000336128 · BNC: a11313651 · BNCHL: 000117274 · BNE: XX1023927 · BNF: 12173735c · CANTIC: 981058510078706706 · CCAB: 000385096 · CiNii: DA17908416 · FAST: 2494 · Freebase: /m/0k_75 · GND: 118983318 · ISNI: 0000000121387484, 0000000468436177 · J9U: 987007266448105171 · LCCN: n50008778 · LIBRIS: 97mps0kt1qfg26p · LIH: LNB:DB+1;=mG · MAK: 9810625312205606 · N6I: vtls001103038 · NKC: jo2018982673 · NLA: 1527038 · NLI: 000104178 · NLP: a0000003513015 · NTA: 07245668X · NUKAT: n2016083737 · PTBNP: 241021 · RERO: 02-A000128925 · RISM: people/30008618 · SELIBR: 248185 · SUDOC: 059713453 · ULAN: 500356648 · VcBA: 495/193247 · VIAF: 71432325 · WorldCat: lccn-n50008778
  • п
  • о
  • р
Марія I* • Жуан VI*^^ • Педру I^ • Педру II^
* Король Сполученого королівства Португалії, Бразилії й Алгарве ^Імператор Бразилії ^^Титулярний імператор Бразилії
  • п
  • о
  • р

Бургундський дім (Афонсити)

Авіський дім (Жуаніти)

Габсбурги

Браганський дім

Брагансько-Кобурзький дім

П:  Південна Америка П:  Португалія П:  Історія П:  Біографії