Іпполіто Альдобрандіні народився 24 лютого 1536 р. у Фано, біля Флоренції. Отримав юридичну освіту та став аудитором Святого Престолу. У 1585 році був призначений кардиналом і виконував функції папського легата в Польщі, де підтримував кандидатуру Максиміліяна Габсбурга після смерті Стефана Баторія. Після смерті папи Інокентія IX 1591 року відбувся конклав. Обрання нового Папи далося важко: італійські кардинали, що виявилися в меншості, перешкоджали обранню фаворита короля Іспанії Філіпа II. У підсумку вони домоглися свого і 30 січня 1592 року Іпполіто Альдобрандіні був обраний папою і взяв ім'я Клемент VIII. Новий папа показав себе мудрим державним діячем, основною метою якого стало звільнення папства від іспанської залежності. Політично зв'язки з Іспанією дещо слабшали і з іншої сторони апостольська столиця знову зближувалася з Францією[7]. Кроки, зроблені папою, дозволили розширити територію Папської держави.
Понтифікат
Понтифікат Клемента VIII належить до найважливіших періодів реформ католицької церкви, що слідували за Тридентським собором. Було видано Римський понтифікал (1595/96), Cæremoniale Episcoporum (1600), нове видання Breviarium Romanum (1602) та Missale Romanum (1604). У 1596 році Клемент VIII також оновлює Індекс заборонених книг (лат.Index Librorum Prohibitorum) — перелік заборонених церквою книжок. Однією із найвизначніших вершин його понтифікату було прийняття Римом у 1596 році Берестейської унії, з'єднання Київського православ'я та Русі з католицькою церквою. 18 січня 1597 року скерував спеціальний лист львівському латинському архиєпископу Яну Димітру Соліковському, в якому доручав йому опіку над новопосталою Руською унійною церквою.[8] В доктринальній області папа намагався вирішити суперечку de auxiliis між теологами-єзуїтами і домініканцями, що дискутували про межі впливу милості божої на волю людинигрішної і врятованого. Після тривалих дебатів і вияввлення різних точок зору папа не оголосив остаточного рішення, можливо через раптову смерть. Питання залишилося відкритим. У 1600 р. Клемент VIII відкрив Ювілейний рік, на який прибуло майже 3 мільйони паломників. Він запросив 12 бідних паломників до свого столу, та їм прислуговував. Він відвідав паломників у римські церкві Трініта деї пелегріні, щоби дати їм пожертву та омити ноги. 20 січня 1600 року папа Климент VIII схвалив рішення Конгрегації доктрини віри і постановив передати брата Джордано Бруно у руки світської влади.
Останні роки
Климент VIII страждав від подагри, був змушений провести велику частину свого подальшого життя нерухомо в ліжку. Помер у березні 1605 року. Климент VIII спочатку був похований у Соборі святого Петра, а пізніше папа Павло V (1605–21) переніс його рештки в 1646 році у мавзолей, побудований для нього у Боргезе у церкві Санта Марія Маджоре.
↑Loughlin, James. «Pope Clement VIII.» The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908. 3 Sept. 2014. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
↑Kotarski Edmund, Kumor Bolesław. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603) / Polski Słownik Biograficzny: Warszawa — Kraków, 2000.— t. XL/2, zeszyt 165.— S. 288
Посилання
Климент VIII Альдобрандіні [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 653-654. — 1000 екз.
Index Theologicus · LibraryThing · Lord Byron and his Times · Open Library · Provenio · Provenio · Sandrart.net · Бібліографія історії чеських земель · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса
Тематичні сайти
discovery.nationalarchives.gov.uk · Early Modern Letters Online · SNAC
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC